Не лише у підлітків є тренди щодо стосунків, бувають приклади «моди» для дорослих, де життєво необхідно правильно вийти заміж. Як-от у Другу світову війну вважалось престижним бути дружиною генерала. Тоді перед тобою відкривався світ можливостей: гарні вбрання, доступ до смачної їжі (якої не було на прилавках), почесні візити на заходи та події лише для обмеженого кола людей (так званої еліти), а також — соціальний статус з усіма можливими виплатами від  держави.

У ті часи бути жінкою генерала — можливість вижити та ні в чому собі не відмовляти. Проте дружини після Другої світової зіштовхувались з новими обраницями генерала, а саме — ППД — похідно-польовими дружинами. Жінки-коханки офіцерського складу червоної армії, які в обмін на опіку з боку чоловіків мали заміняти їм дружин — готувати, прати речі, і, звичайно, задовольняти сексуальні потреби. Це ніколи не було добровільним, проте є випадки, коли ППД після війни заміняла законну дружину.

Україна зараз переживає одні з найскладніших часів своєї історії, стикнувшись з військовою агресією з боку російської федерації. Українські захисники проявляють велику мужність і відданість своїй землі. Їхні зусилля допомогли зберегти територіальну цілісність України та захистити її народ.

Водночас, у зв'язку з війною, наша країна стала свідком появи нового тренду — стосунків жінок з військовими. Це може здатися природним і навіть романтичним, проте варто розглянути цю тенденцію з усіх боків.

Причини прагнути мати хлопця-військового за всяку ціну логічні: захоплення, героїзація, суспільне схвалення, створення культу особистості.

До прикладу, якщо пригадати торішні події на Азовсталі, у багатьох соцмережах лунали тренди:  «Хочу хлопця з Азовсталі». Тодішні події та титани, які обороняли Азовсталь, були на слуху. Ця тема крутилась в інфопросторі,  її обговорювали, відбувалися різні акції в підтримку бійців з Азовсталі — як наслідок, образ мужнього, молодого героя став омріяним. На сьогодні — це образ бійця з Бахмута. Що пекельніша точка і більше про неї говорять, то бажаніший чоловік-військовий як партнер.

На перший погляд, стосунки з військовим можуть бути захопливою пригодою, що приносить нові емоції та відчуття. Але після повернення додому військовослужбовці зазвичай стикаються зі складнощами, пов'язаними з досвідом війни. Це може включати посттравматичний стресовий розлад, депресію, тривожність та інші психоемоційні проблеми.

Особливо важко для військових після повернення з війни знайти спільну мову з рідними та близькими, які не мали такого досвіду. Брак взаєморозуміння, роздратування, неспокій і побоювання можуть призвести до розриву стосунків.

Одного бажання бути з військовим для щасливих стосунків замало. Партнерки до таких стосунків можуть бути не готовими, якщо до цього не цікавилися нічим, пов’язаним з військовим досвідом та його наслідками. Романтизуючи ці стосунки, ви надягаєте рожеві окуляри, які згодом розбиваються, а це може спричинити травматичний досвід в обох людей у цих стосунках.

У 2011 році доктор Джеймс Мунро у статті під назвою «8 навичок, необхідних у бою, які роблять цивільне життя складнішим», описав декілька головних факторів, які допоможуть зрозуміти жінкам, з чим має справу військовий під час бойових завдань. Тож поговоримо про те, що може чекати партнерок, які розпочали стосунки з військовим, що робити не варто і як вибудовувати правильну комунікацію.

1. Безпека.

Гучні, різкі звуки нагадують про можливу загрозу, проте й абсолютна тиша не дає розслабитися — немає можливості оцінити ситуацію, а це відразу вмикає відчуття небезпеки. Після повернення людина може перестати любити ті чи інші заклади, в які ходила до того. Не зможе більше відвідувати різні концерти, які проходять в «Палаці Спорту» або на стадіоні «Олімпійський», бо велика кількість людей та гучні звуки породжують, як мінімум, дискомфорт. Це треба лише прийняти, а не «ламати» людину і наполягати на своєму. Компроміс — ваш вихід у цій ситуації. Знайдіть оптимальний варіант, як провести час разом, аби було комфортно і кайфово.

2. Довіра та ідентифікація ворога.

Нові знайомства, до прикладу, з вашими друзями чи колегами, можуть сприйматися без ентузіазму, і на зустрічі відчутна буде напруга. Мова йде про довіру. Нові люди в житті військового — це неперевірені люди, які можуть, на підсвідомому рівні, сприйматися як загроза. На все потрібен час і розуміння партнерки.

3. Головне завдання — виконання наказу.

До своїх прохань чоловік ставиться, як до наказу. Якщо не ставитись до цього з розумінням — виникне конфлікт. Важливо намагатися враховувати його думку, прохання, рекомендації. Проте не варто забувати про ваші власні потреби. Якщо вам щось потрібно — чітко, лаконічно скажіть. Прямота спрощує все. До прикладу, не варто «заходити здалеку» про те, куди ви поїдете на вихідні. Просто кажіть, що хочете у кіно на якийсь фільм.

4. Прийняття рішень.

Комунікація — фундамент вашого успіху в стосунках. Звісно, не всі військові готові до довгих, відвертих розмов, але важливо зважати на думку одне одного перед прийняттям рішення.

5. Тактика реагування.

Рефлекси допомагають вижити на війні. Під час бою твої навички падають до рівня твоєї підготовки. Ці рефлекси залишаються і в цивільному житті. Тому, важливо пам’ятати про це та відмовитися від сюрпризів, дуркування з неочікуваним вистрибуванням із шафи абощо.

6. Передбачуваність і контроль інтелекту.

Ви зіткнетесь з тим, що ваші плани будуть різко змінюватися: час, місце, день. І це норма, адже на війні все стрімко змінюється. До прикладу, ви запланували похід у музей, а перед самим виходом дізнаєтесь, що йдете у парк на прогулянку. «Стабільність», до якої ми звикли, не властива військовим. Це може вас страшенно дратувати, але з часом і ви адаптуєтесь до такого ритму, і ваш партнер звикне, що не обов’язково це робити, аби вижити у цивільному житті.

7. Емоційний контроль.

Хтось каже: «бездушний», або «холодний, як скеля». Насправді все простіше. Для збереження розуму військові «вимикають» спектр емоцій та емпатії. Щоб пережити весь бойовий досвід — вчаться не пропускати все через себе. З часом цей блок на емоції зникне. Не тисніть на свого партнера, не вимагайте тут і зараз поем про почуття чи бурхливої реакції на смішну картинку.

8. Розмова про війну.

Мова йде про розуміння одне одного, про повагу та певні кордони-лінії, які не потрібно перетинати. Наприклад, не допитуйте партнера про військові операції: за бажанням він сам розповість. Такий тиск може спричинити агресію у бік партнерки та породити сварку, що призведе до образ, а як наслідок — погіршити стосунки загалом. Такі розмови також можуть викликати «флешбеки». Іншими словами, рецидивні спогади — психологічне явище, при якому в людини виникають раптові, зазвичай сильні, повторні переживання минулого досвіду або його елементів. Будьте поруч, дайте зрозуміти, що ви опора і вам можна довіряти.

Будуючи стосунки з військовим, ветераном, пам’ятайте, що насамперед ви зустрічаєтесь з людиною, а потім вже з бойовим досвідом і статусом. Пам’ятайте про це. Успіх полягає у комунікації, довірі та постійній роботі над стосунками.

‍