Часто можна почути думку, що «візочники» (люди, які після травми спинного мозку змушені пересуватись за допомогою крісла колісного) — не можуть мати сексуальних стосунків, отримувати задоволення від сексу, мати дітей і таке інше. Та це не зовсім чи не завжди є правдою.
Так, ми всі розуміємо, що в більшості випадків спинномозкової травми (поранення) відновлення функцій організму, нижче рівня ураження, протікають дуже повільно, а іноді — неможливі. І таке розуміння сприймається нами, як вирок. Але хто шукає — той знаходить.
Сексуальне задоволення — це не лише безпосередній статевий акт, а і багато супутніх речей та активностей — пестощі, еротична складова, стимуляція ерогенних зон в тих частинах тіла, де збережена тактильна чутливість (вуха, груди, шия, ніс, очі).
До такого бажаного статевого акту потрібно правильно підготуватись. Адже неконтрольовані мозком процеси нашого організму можуть у найнебажаніший момент зіпсувати і без того важко отримувану насолоду. До прикладу, самовільне сечовипускання під час збільшення збудження чи розпухлі статеві органи від алергічної реакції на лубрикант точно завадять вам насолодитись процесом. Та й вперше сильно налякають. Інший приклад: неправильне використання ерекційних кілець може призвести навіть до непоправних некротичних наслідків. Тому, є основні правила, які потрібно виконати ще до статевого акту, а саме: підбір гіпоалергенних лубрикантів і засобів захисту, які підходять саме вам, а не рандомний вибір, гігієна статевих органів, огляд на ушкодження чи запальні процеси, катетеризація сечового міхура (катетером Нелатона, аби під час сексу не лежати в калюжі власної сечі, та й одразу після сечовипускання в більшості випадків зникає ерекція), підготовка комфортного місця для статевого акту, яке буде враховувати насамперед аспекти безпеки для вас і партнера/ки (часто при піковому збудженні у партнера зі спінальною травмою яскраво проявляється спастичність парезних кінцівок, що призводить до неконтрольованої зміни положення тіла і може призвести до травмування чи навіть падіння партнера), організувати мініаптечку (з додатковим катетером, пеленкою чи підгузком, вологими, сухими та спиртовими серветками, з таблетками для зниження тиску, адже під час максимального збудження чи еякуляції часто піднімається черепно-мозковий тиск, відповідно до індивідуальних потреб), та список можна продовжувати чи змінювати.
Такі питання — щодо підготовки та безпосередньо статевого акту — варто обговорити парою з сексопатологом чи психотерапевтом з відповідною кваліфікацією.
Будь-які стосунки, зокрема інтимні, завжди залежать від обох. Шлях дослідження своїх сумісних можливостей нелегкий, але при правильному підході — цікавий і захоплюючий. Звісно, все будується на засадах довіри і неосудності. Та все ж бажання і зацікавленість відіграють не малу роль. Зниження чи унеможливлення певних рухів можуть компенсуватись рухами партнера/ки, зміною пози, додатковою стимуляцією ерогенних зон за допомогою секс-іграшок, таких як: вакуумні помпи, силіконові вагіни чи їхні аналоги, анальні стимулятори, затискачі на соски тощо. Тобто все, що може стати в пригоді при підсиленні чи виникненні еротичних відчуттів.
Хай там що, та у випадку сексу з партнером зі спинномозковою травмою більшість активності лягає на іншого/у в парі. Поєднання пестощів, орального, вагінального сексу значно підвищить шанси на отримання задоволення обома партнерами. Тому при адекватному використанні допоміжних засобів, стимуляторів ерекції, медикаментозних пролонгаторів — навантаження на партнера/ку значно зменшиться.
Та все ж, якщо зазвичай ми звикли до відносно коротких статевих актів (приблизно 15 хвилин), то в нашому випадку секс може продовжуватись кілька годин. Адже сигнал до головного мозку, де відбувається вся феєрія екстазу, не проходить напряму спинним мозком, а використовує нервові закінчення вегетативної нервової системи. Якщо дуже просто пояснити, то електричний імпульс від статевого члена з його ерогенними зонами, як равлик сунеться, наприклад, до паху, потім живота, потім до грудей через лопатки, трішки застряє в горлі, потім опиняється у вухах, дещо призупинившись на щоках, тоді, підвищивши кров’яний і\чи внутрішньочерепний тиск, можливо, передасть сигнал в мозок. І тут є свої загрози.
По-перше, це сильно виснажує партнера, по-друге, це постійний вплив тертя на шкіру і тканини статевих органів, що можуть призвести до їхнього травмування. І все ж, всі описані дії не гарантують еякуляції. У когось вона може бути недосяжною через специфіку поранення, а у когось — досягатись далеко не кожного статевого акту.
Та це точно не означає, що не потрібно тішитись сексуальним задоволенням і дарувати одне одному миті радості та щастя в ліжку. Все наше задоволення відбувається насамперед в головному мозку. Обмінюйтесь своїми феромонами та пестощами, щиро даруйте себе партнеру/ці — і таке бажане задоволення не примусить на себе чекати.